Шӧр ате

1. посуда, посудина

2. сосуд

3. коробка; небольшой ящичек для чего-н

4. бутылка

5. в поз. опр. относящийся к посуде, сосуду и т. д. обычно передаётся род. п

Сравни с:

ате

АТЕЇЗМ ( від грецьк. а - заперечна частка; τεος - Бог, дослівно - безбожжя) - термін для характеристики таких світоглядних орієнтацій людини, які утверджують її в бутті, вільному від необхідності апелювати до надприродного. Протягом історії зміст поняття А. змінювався й був пов'язаний не лише з еволюцією релігії, а насамперед з розвитком виробництва, удосконаленням суспільних відносин, розвитком наукового пізнання взагалі. Історичний розвиток А. відображає звільнення людини від панування над нею стихійних сил природи і суспільства. А. не тотожний різним формам критики релігії, хоча в минулому подеколи й був пов'язаний з ними. Водночас А. не тотожний і антитеїзму. Якщо він і є супутником релігії, то не тому, що без неї не може існувати, а тому, що витлумачує ті самі, що й вона, проблеми взаємодії людини і світу. А. як форма філософського освоєння світу цікавить не стільки онтологічний чи гносеологічний, скільки індивідуально-практичний аспект відношення людини до світу, зокрема питання про те, чи вільна людина у своїй діяльності, а чи вона знаходиться під абсолютним впливом необхідності. Розкриваючи діяльну сутність людини, відображаючи факт утвердження її в своєму дійсному бутті, формуючи у неї адекватне уявлення про саму себе як частину природи і суспільства, як творчу, діяльну істоту, що вирішує проблеми свого буття без опори на надприродні сили, А. постає, відтак, як специфічна форма людинознавства. Соціальний зміст А. полягає не у звільненні свідомості людей від релігійних уявлень, а в утвердженні людини в такому бутті, яке виключає необхідність звернення її до надприродних сил тоді і там, де вона діє сама. А. зорієнтовує людину на свідомий контроль за всіма процесами своєї життєдіяльності.

Г. ӓ́ты

1. посуда, посудина. Шун ате глиняная посуда; янда ате стеклянная посуда; шинчал ате солонка; пеледыш ате ваза; сакыр ате сахарница; чернила ате чернильница; ломыж ате пепельница.

□ Яра ате дене мӧҥгӧ тольым. В. Иванов. Пришёл я домой с пустой посудой.

2. сосуд. Калай ате жестяной сосуд.

□ Пӧртыш под гай кугу той атым пуртен шындышт. О. Тыныш. В дом занесли большой, как котёл, бронзовый сосуд.

3. коробка; небольшой ящичек для чего-н. Папирос ате портсигар; тамак ате табакерка; шырпе ате спичечная коробка; кӱмыж-совла ате ящик для посуды.

□ Тушакын шӱртӧ дене шырпе атым кылден сакен. В. Юксерн. Там на нитке подвесил спичечную коробку. Толоконцев папирос атым ӧрдыш пыштыш. Н. Ильяков. Толоконцев отложил портсигар в сторону.

4. бутылка. Ӱстембалие жаритлыме чыве, арака ате-влак коедат. Н. Лекайн. На столе виднеются жареные куры, винные бутылки.

5. в поз. опр. относящийся к посуде, сосуду и т. д. обычно передаётся род. п. Ӱстембалне пел литран ате пундаште аракашт уло. Н. Лекайн. На дне поллитровой бутылки, стоящей на столе, осталась ещё водка.

собир. посуда. Ате-ӱзгарым ужалыме магазин кугу огыл. «Мар. ком.» Магазин, торгующий посудой, небольшой. Ср. ате.

зат. mistake, error

- өрескел қате

1) ошибка

2) ошибочно